Сьогодні,
28 квітня Українське лікарське товариство у Львові відзначає 30 – річчя
відродження.
Напередодні, в умовах карантину, відбулося засідання Головної Управи УЛТ у Львові онлайн присвячене 30-річчю відродження Українського лікарського товариства у Львові.
На початку зустрічі зі вступним словом виступив голова Українського лікарського товариства у Львові Олег Дуда.
«30-річчя відродження нашого Українського лікарського товариства – це дуже знакова подія. 28 квітня 1990 pоку в актовому залі Львівського медичного університету відбулася установча конфеpенція УЛТ. Це було сміливе і прогресивне, вольове рішення лікарів, які зуміли самоорганізуватися і відродити те, що окупаційна радянська влада намагалася викорінити. Наші попередники розпочали писати нову сторінку історії галицьких лікарів. Ми, їхні спадкоємці, робимо усе, аби примножити ці здобутки та розвиватися. Зараз ми боремося за лікарське самоврядування і я вірю, що у єдності, як це було 30 років тому, нам все вдасться», – сказав Олег Дуда.
Видатний український онколог, доктор медичних наук, професор Борис Білинський пригадав події, які призвели до відродження Українського лікарського товариства.
«Це одне із найповажніших товариств в Україні. Наше товариство бере свій початок з Австрії. Тоді воно було малочисельним, утворилося з лікарів-українців і займалося діяльністю пов’язаною з тогочасними викликами в суспільстві», – сказав Білинський.
Він зазначив: «1989-91 роки були найщасливішими роками мого життя. Я тоді був членом проводу Руху, який був основною проукраїнською силою, і депутатом першого демократичного скликання. Це був цікавий романтично-ідеалістичний час. Тоді відроджувалося УЛТ. 30 років – це серйозна дата. Хочу побажати товариству зайняти таке ж положення, яке займає «Izba Lekarska» в Польщі, «American Medical Association» у США. Вірю, що так буде. Ера чиновників добігає свого кінця. На перше місце виходять суспільні організації, громадянське суспільство і нехай нам допоможе Бог!».
Професор Олександр Кіцера пригадав перші кроки відродженого Українського Лікарського Товариства. Він зазначив, що першою ластівкою стало перше вшанування у Львові митрополита Шептицького якого радянська влада вважала ворогом.
«Ентузіазм невеликого кола лікарів різного віку, поєднаних крамольною, на той час, ідеєю відродження громадської організації українських лікарів. Усі ті, хто збирався на вечірні засідання ініціативного комітету в «червоному кутку» Першої міської поліклініки на вулиці Руській, звичайно ж, були на обліку у передового загону Компартії – КГБ. Серед їхніх «гріхів» значилася і підтримка студентських заворушень кінця вісімдесятих, і активна участь у виборчій кампанії, і відновлення «Просвіти», і участь в Шевченківських концертах, на яких вже виконувався заборонений в попередні роки «Заповіт», і вертепи на Різдвяні Свята… Захист стрілецьких могил на Збоїщах і синьо-жовтий прапор в авдиторії кафедри нормальної анатомії», – сказав він.
Голова Українського лікарського товариства у Львові Олег Дуда подякував усім присутнім та привітав з річницею відродження.
«Як громадська організація зараз ми маємо доволі потужний вплив та підтримку лікарів. Ми робимо багато суспільно корисних речей. Але розуміємо, що нашою метою є лікарське самоврядування. У парламенті вже було декілька законопроєктів пов’язаних із лікарським самоврядуванням, але наразі процес загальмував. Лікарське самоврядування є важливим у роботі лікарів та розвитку медицини. Ми бачимо з досвіду Польщі, як та ж «Izba Lekarska» опікується лікарями в час пандемії. Ми віримо, що популяризацією лікарів нам вдасться здобути важіль впливу. Розумію, що ті часи, які довелося пережити нашим попередникам були значно складнішими, адже це була тоталітарна держава. Я думаю, що нам вдасться підтримати прийняття та впровадження закону про лікарське самоврядування і почати працювати як лікарська самоврядна організація», – сказав Олег Дуда.
Після онлайн-зустрічі голова Українського лікарського товариства у Львові Олег Дуда разом із членами Головної Управи вшанували пам’ять відомого галицького лікаря та громадського діяча Мар’яна Панчишина, якого вважають символом Українського лікарського товариства.
Олег Дуда поклав квіти до пам’ятника Мар’янові Панчишину, який розміщений перед головним корпусом Львівської обласної клінічної лікарні на вул. Чернігівська, 7.
Усі заходи відбулися з дотриманням умова карантину.
Довідка:
Мар’ян Іванович Панчишин — український лікар і громадський діяч. Організатор і довголітній голова Українського лікарського товариства.
Мар’яна Панчишина називали «народним лікарем» Галичини. Він лікував безкоштовно тих, хто не мав чим платити, рятував українських солдатів у вуличних боях із поляками під час україно-польської війни. Водночас був ректором Таємного університету та особистим лікарем Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. Також лікував композитора Миколу Колессу, а у 1924-ому робив розтин тіла Ольги Басараб.
Вілла доктора Панчишина на вул. Кармалюка, 3, авторства архітектора Казимира Теодоровича, є пам’яткою історії та архітектури початку ХХ ст.
Укpаїнське лікаpське товаpиство було засновано у 1910 року у Львові з метою піклування здоров’ям українського населення, оборони професійних інтересів і піднесення знань лікарів. Попередником організації була лікарська комісія НТШ, яка діяла з 1898 року.
Товариство заснували з ініціативи д-pа Олександpа Козакевича, д-pа Евгена Озаpкевича, д-pа Сильвестpа Дpималика, д-pа Миpона Вахнянина, д-pа Івана Беpежницького, д-pа Володимиpа Кобpинського, д-pа Маpкіяна Долинського, д-pа Євгена Озаркевича, д-pа Володимиpа Гузаpа, д-pа Тита Євгена Буpачинського.
Засновники УЛТ визначили тpи основні напpямки діяльності: наукову, фахово-оpганізаційну та гpомадську.
Першим головою УЛТ був Евген Озаркевич, пізніше товариство очолив славнозвісний галицький доктор Мар’ян Панчишин. Він прославився тим, що використовував новинки медицини та лікував навіть тих, хто не міг заплатити за це. Більше того, часто доктор сам купував ліки для бідних пацієнтів. Мар’ян Панчишин був особистим лікарем митрополита УГКЦ Андрея Шептицького.
Саме у віллі доктора Панчишина на вул. Кармалюка, 3 відбувалися заняття Українського Таємного Університету. Коли приходила поліція, студенти «перетворювалися» на «хворих», які прийшли до лікаря. Професора Панчишина переслідувала однаково і польська, і радянська влада.
З приходом радянської влади 1939 року товариство перестало існувати.
28 квітня 1990 pоку в актовому залі Львівського медичного університету відбулася установча конфеpенція Українського лікарського товариства у Львові. На конфеpенції були пpисутні 145 лікаpів Львівщини, які стали членами-засновниками товаpиства
Також, за побажанням родини професора, віллу Панчишина передали Українському лікарському товариству у Львові. Посвячення новоствореного музею та меморіальної таблиці при вході до нього відбулося в рамках ІІІ Конгресу Світової Федерації Українських Лікарських Товариств 11 серпня 1990 року.
